Стеноз шийного відділу хребта

Що таке стеноз шийного відділу хребта?

Відомо, що однією з головних функцій хребта є захист спинного мозку та нервів, що розташовані всередині нього (у хребетному каналі). Якщо в цьому каналі утворюється звуження (стеноз шийного відділу), спинний мозок і нерви стискаються. Такий стан називають стенозом (звуженням) шийного відділу хребта.

З яких причин виникає шийний стеноз?

Як і будь-які речі, хребет поступово зношується протягом життя людини. Зношування хребта проявляється у вигляді деформацій міжхребцевих дисків (кили, протрузії), ущільнення (гіпертрофії) зв’язкового апарату, збільшення міжхребцевих суглобів тощо. У медичній термінології зношування хребта називається спондильозом. Спондильоз бува практично у кожної людини починаючи з середини життя і вважається за норму. Проте якщо природні процеси зношування хребта (дегенерація) виражені занадто сильно, через ущільнення сполучної тканини та суглобів хребта в хребетному каналі зменшується кількість вільного простору і таким чином, поступово стискаються спинний мозок та нерви – такий стан називають стенозом шийного відділу хребта.

Досить часто стеноз шийного відділу хребта виникає також у пацієнтів, які раніше мали травму шийного відділу хребта того чи іншого ступеня тяжкості.

Як проявляється стеноз шийного відділу хребта?

Затискання спинного мозку та нервів шийного відділу хребта найчастіше спостерігають у пацієнтів, що мають вік більше 50 років. Шийний стеноз може мати такі симптоми – один або декілька:

• Біль у загривку, який може бути різної сили;
• Біль, слабкість, оніміння плечей, рук та ніг;
• Скарги на «незграбність» рук;
• Розлади ходи та рівноваги, хода стає незграбною, маленькими кроками;
• Скорочується відстань, яку пацієнт може самостійно пройти;
• Відчуття печіння «мурашок» в руці/-ах або нозі/-ах;
• У важких випадках – слабкість в ногах (парез, плегія) та/або нетримання.

Що робити, якщо є підозри на стеноз шийного відділу хребта?

Оскільки інші захворювання можуть викликати симптоми, схожі на симптоматику стенозу шийного відділу хребта, якщо з’явилася така підозра, слід проконсультуватися з нейрохірургом, щоб уточнити діагноз та прийняти рішення стосовно лікування.

Стеноз шийного відділу хребта. Як ставиться діагноз?

Встановлення діагнозу ґрунтується на:

• типових скаргах пацієнта;
• об’єктивних ознаках захворювання, які лікар констатує під час огляду (слабкість м’язів, зменшення чутливості та інші симптоми ураження спинного мозку та нервів);
• результати радіологічних досліджень (найчастіше бува необхідно пройти магнітно-резонансне дослідження, рідше – комп’ютерну томографію, рентген або мієлографію).

Які є можливості лікування шийного стенозу?

У переважній більшості випадків, коли стеноз хребта незначний, симптоми можна успішно лікувати так званими нестероїдними протизапальними засобами, обмеженням фізичного навантаження та, –що є найважливішим, – тривалою та інтенсивною лікувальною гімнастикою для глибоких м’язів шийного відділу хребта, яка допоможе зміцнити і стабілізувати шийний відділ хребта.

Якщо нехірургічне лікування не допомагає або стеноз вже від самого початку має важку форму і наявне істотне здавлення спинного мозку та нервів, може бути рекомендована операція.

Оскільки причиною захворювання є затискання (компресія) спинного мозку та/або нервів, метою операції є досягти звільнення цих структур від їхнього затискання (декомпресія). Існує кілька хірургічних технік, що дозволяють досягнути розширення хребетного каналу та декомпресії нервових структур. Кожна з цих технік призначена для досягнення специфічної мети залежно від того, що саме є причиною звуження хребетного каналу, тому розглядаючи можливість проведення операції, нейрохірург разом з Вами обговорить та знайде найкраще рішення для Вашої конкретної ситуації.

Найбільш поширені види операцій, які проводять для лікування стенозу шийного відділу хребта:, які проводять для лікування стенозу шийного відділу хребта:

• Декомпресійна ламінектомія (англ. decompressive laminectomy) – хірургічна техніка, найчастіше застосовувана в світі для лікування шийного стенозу. Суттю операції є зняття дужок хребців, що створює додатковий простір в хребетному каналі та звільняє спинний мозок і нерви від затискання. Якщо потрібно зняти лише частину дужки (а не всю дужку), операцію називають ламінотомією (англ. laminotomy);
• Більш сучасна версія попередньої операції – ламінопластика (англ. laminoplasty)– суть операції полягає в тому, що під час неї дужки не знімаються, а розширюються, що створює додатковий простір для здавленого спинного мозку та нервів. Операція вважається більш фізіологічною, порівняно зі звичайною ламінектомією, оскільки зберігаються всі міжхребцеві задні зв’язки.
• Якщо головною причиною стенозу є деформація міжхребцевого диска (кила, протрузія, випинання, екструзія диска тощо), може знадобитися операція, що називається передньобічна дискектомія (англ. anterior cervical discectomy and fusion, ACDF). Під час цієї операції пошкоджений міжхребцевий диск виймається, що звільняє здавлений спинний мозок та нерви. Замість вийнятого диска встромляють штучний імплант.
• Якщо звуження і здавлювання охоплює лише ділянку, через яку з хребетного каналу виходять нерви (форамінальні отвори), може знадобитися операція, яка називається форамінотомія (англ. cervical foraminotomy).

Попри те, що операція шийного стенозу вважається дуже безпечною, у зв’язку з нею можуть виникати ускладнення, так само як у зв’язку з будь-якою іншою операцією. Тут Ви можете дізнатися про можливі ускладнення, пов’язані з операцією.

Що для мене як для пацієнта означає операція?

Завдяки сучасним хірургічним технікам, обладнанню та інструментам, операції стенозу шийного відділу хребта є малоінвазивними та пацієнти їх легко переносять.

Більшості пацієнтів можна вставати з ліжка і починати ходити вже через кілька годин після операції, і в типових випадках можна вирушати додому вже на наступний день після операції. Так само як після будь-якої медичної маніпуляції, протягом декількох днів Ви можете відчувати незначний біль у ділянці проведення операції, який вгамовують за допомогою відповідних знеболюючих засобів.

Після операції на шийному відділі, залежно від конкретного виду операції, протягом перших 1–3 місяців після операції рекомендують носити м’який, напівжорсткий або жорсткий шийний ортез. Шийні ортези виконують такі функції:

• Додатково стабілізують хребет до завершення процесу загоєння;
• Забезпечують оптимальну поставу, оберігаючи хребет від перевантажень;
• Зменшують післяопераційний біль;
• Забезпечують більший комфорт та надають відчуття безпеки.

Крім того після операції рекомендують вживати харчові добавки, що містять Ca, Mg та вітамін D3, які постачають необхідні для загоєння мікроелементи.

Після повернення додому Вам буде порекомендовано дотримуватися щадного режиму, поступово повертаючись до звичної діяльності.

Рекомендації щодо повернення до роботи або зайнять спортом даватимуться індивідуально під час виписки зі стаціонару.

Існують широко поширені міфи про операції на хребті, які переважно не є правдивими. Дізнайтеся тут про найбільш поширені міфи, пов’язані з операціями на хребті та прочитайте пояснення того, чи мають вони підставу.