Синдром кубітального каналу

Що таке синдром кубітального каналу?

Затискання ліктьового нерва в ліктьовому суглобі чи синдром кубітального каналу є другим за поширеністю захворюванням у групі хвороб, яка має назву «компресійні нейропатії». Кубітальний тунель знаходиться всередині ліктя, через нього проходить ліктьовий нерв.

Чому утворюється затискання ліктьового нерва?

Кубітальний канал – це одне з найвужчих місць по ходу нерва. Оскільки поблизу нерва в кубітальному каналі розташовані зв’язки та сухожилля м’язів, через їхнє ущільнення або гіпертрофію нервові залишається дедалі менше простору і він може залишитися затиснутий. Затискання ліктьового нерва частіше стається у тих людей, які щодня довго працюють із зігнутими ліктями або з великим навантаженням на ліктьовий суглоб. Також захворювання може розвинутися, якщо ділянка ліктьового суглоба часто травмується – рубцеві тканини, що з’явилися після травми, можуть затиснути нерв. Це захворювання може розвинутися в офісних працівників, водіїв транспортних засобів тощо.

Як проявляється синдром кубітального каналу?

• прогресуюче оніміння та біль у мізинці та підмізинному пальці
• оніміння і біль більше турбують вдень, а не вночі
• у важких випадках – зменшення сили хвату долоні

До відома: якщо нерв затиснутий протягом тривалого періоду, з часом зношуються м’язи долоні, що спричиняє порушення рухів пальців. Оніміння і біль не варто залишати без уваги, тому що тривало нелікована компресійна нейропатія спричиняє сильний біль та незворотні пошкодження нерва, що може закінчиться паралічем руки, втратою працездатності та інвалідністю.

Як діагностують синдром кубітального каналу?

Діагноз синдрому кубітального каналу ставлять на підставі:

• характерних скарг;
• ознак захворювання, які лікар може констатувати під час огляду – порушення чутливості в зоні нерва, знос відповідних м’язів, дискомфорт під час промацування кубітального каналу;
• нейрографія (електроміографія) – вимірює швидкість проходження нервового імпульсу, щоб визначити тип пошкодження нервових волокон, його характер та ступінь;
• ультрасонографія. Дає додаткову інформацію про зміни в тканинах, що оточують нерв – сухожиллях, суглобі та кістках.

Як лікувати синдром каналу ліктя?

Лікуванням синдрому кубітального каналу займається нейрохірург. Оскільки сутність цьго захворювання – це затискання нерва, то цілком логічно, що головним завданням лікування є зменшення/усунення затискання нерва. Залежно від ступеня пошкодження нерва існує декілька можливостей.

У легких випадках лікування починають з медикаментів, локальних ін’єкцій (блокад), застосування ортеза вночі і, за можливості, поліпшення ергономіки праці. Додатково можна застосовувати фізіотерапевтичні процедури. Вони допомагають зменшити набряк та звільнити затиснутий нерв.

Якщо описане лікування не дає ефекту або захворювання вже від самого початку було яскраво виражене, тоді розглядається можливість проведення операції. Для звільнення нерва застосовують або традиційний хірургічний метод, або більш новий та набагато менш травматичний ендоскопічний метод. Операцію проводять в денному стаціонарі, застосовуючи комбіновану – внутрішньовенну та локальну анестезію. У той самий день незабаром після операції пацієнт може вирушати додому.

Великим плюсом ендоскопічної операції є невелика операційна рана, через що спрощується догляд за нею, що особливо важливо для пацієнтів з утрудненим загоєнням ран – пацієнтів з цукровим діабетом, захворюваннями кровоносних судин тощо.