Міфи про операції на хребті
Міф №1: фахівець з захворювань хребта завжди рекомендує операцію
Насправді, зовсім навпаки. Кількість таких ситуацій, коли операція є єдиною можливістю лікування, дуже обмежена. У більшості випадків існує багато способів лікування болю в хребті, грижі диска, стенозу або нестабільності хребта без проведення операції. Таке індивідуально підібране лікування може охоплювати зміну повсякденної діяльності, фізіотерапію, приймання ліків, ін’єкції (блокади), ортези тощо. Пацієнтові та хірургові потрібно розв’язати наявну проблему зі здоров’ям за умов найменшого втручання. В більшості випадків операція залишається останнім засобом. Однак важливо, щоб пацієнти були проіформовані про те, що деякі незначні проблеми зі спиною можуть зробити їх схильними до захворювань хребта, що вимагатимуть хірургічного лікування в майбутньому. З операцією чи без неї, завжди є способи допомогти Вам повернутися до повсякденної діяльності та залишити біль у спині у минулому.
Міф №2: всі операції на хребті – це складні операції з великими розрізами та великим травмуванням тканин
Насправді у більшості випадків все відбувається зовсім інакше. Незважаючи на те, що хребет є великою частиною тіла, це не означає, що кожна операція на хребті обов’язково повинна бути розсяглою. Завдяки сучасному діагностичному та хірургічному обладнанню значна частина хірургічних втручань нині відбувається із застосуванням методів мінімально інвазивного лікування.
Це означає, що операція ретельно планується таким чином, щоб досягти хірургічної мети шляхом мінімально можливого втручання. Візуальна діагностика під час операції, невеликий розріз, використання операційного мікроскопа, методів мікрохірургії та мікроінструменти допомагають зменшити обсяг втручання. Тому ці операції мало пошкоджують тканини, вимагають менше часу на відновлення, менш болючі та мають менший ризик розвитку інфекції, ніж операції великого обсягу.
Якщо Ви маєте грижу диска, нерв, затиснутий в хребті, синовіальну кісту хребта, стеноз хребта, дегенеративні захворювання дисків, компресійні переломи тіла хребця, нестабільність хребта або інше хірургічне захворювання хребта, Ви будете хорошим кандидатом на малоінвазивну операцію на хребті.
Міф №3: відновлення після операцій на хребті завжди дуже болюче та тривале
У більшості випадків це неправда – якщо операцію проведено з застосуванням методів мінімально інвазивного лікування, біль після операції буде несильний та для його усунення буде потрібно відносно короткий час приймати безрецептурні знеболюючі препарати та залишатися в лікарні/клініці всього одну ніч.
Найсильніший біль переважно буває в перші три дні після операції, після цього він поступово зменшується.
І навпаки, операції зі стандартним втручанням великого обсягу можуть створити більший ризик виникнення тривалого та сильного болю, вимагають довшого перебування в лікарні та обмеження рухів.
Час, потрібний для відновлення, залежить від багатьох факторів, таких як Ваш вік, тип операції та загальний стан Вашого здоров’я, а також фізична підготовка. Проте рівняння завжди однакове – більше втручання призводить до тривалішого відновлення/сильних болів, і навпаки. Тому відновлення після мікродискектомії або мінімально інвазивної операції стенозу хребта може тривати лише кілька тижнів у домашньому режимі, а відновлення після простої фіксації хребта може тривати від трьох до шести місяців.
Міф №4: після операції на хребті Ви більше ніколи не зможете ходити/будете пересуватися в кріслі-каталці
Насправді все рівно навпаки – операції на хребті зазвичай робляться лише в тому випадку, коли через Ваш стан/захворювання хребта якщо не провести операцію існує ризик втрати здатності нормально пересуватися. Коли пацієнт з нейрохірургом обговорюють операцію на хребті, це зазвичай означає, що ризики проведення операції помітно менші за ризики відмови від операції (щодо довгострокових наслідків для здоров’я).
Хоча кожна операція на хребті має свої ризики (зокрема пошкодження спинного мозку), перед операцією та під час неї вживається всіх можливих запобіжних заходів, які дозволяють уникнути таких ускладнень, і загалом операції на хребті вважаються дуже безпечними.
До того ж, процентуально велика частина операцій на хребті проводиться в нижній частині поперекового відділу хребта, де спинний мозок вже закінчується (спинний мозок у дорослої людини закінчується на рівні між першим та другим поперековими хребцями), тому ризик пошкодження спинного мозку або малий, або його немає взагалі. Під час такої операції теоретично можуть бути пошкоджені лише окремі нерви, що практично повністю знижує ризик будь-якої тяжкої форми інвалідності.
Інших ускладнень, які потенційно можуть спричинити нездатність ходити після операції, надзвичайно мало.
Застосування мінімально інвазивних методів у хірургії хребта додатково знижує коротко- та довгостроковий ризик виникнення інвалідності після операції.
Міф №5: якщо терміново не зробити операцію, Ви незабаром опинитеся в кріслі-каталці
Якщо коротко – відповідь така: стати паралізованим через захворювання хребта –надзвичайно рідкісне явище. Більшість захворювань хребта це так звані дегенеративні захворювання, які роками повільно прогресують і практично ніколи не викликають раптового паралічу (винятки див. нижче
Якщо не зробити операцію найближчим часом – буде крісло-каталка. Це досить поширений міф, який виникає внаслідок неправильного тлумачення реальної ситуації з боку пацієнта або у вигляді агресивної пропозиції хірурга, скерованої стурбованому пацієнтові.
Один з засновників сучасної медицини сер Вільям Ослер сказав: «Прислухайтеся до свого пацієнта, він говорить вам діагноз». Будьте уважні з дуже зайнятим хірургом, якого не цікавить розмова зі своїм пацієнтом і який пропонує лише одну швидку і необґрунтовану можливість лікування – термінову або прискорену операцію. Аналіз зображень хребта є останньою частиною прийняття рішення щодо проведення операції.
Пам’ятайте: Ви завжди маєте право отримати другу думку щодо стану свого здоров’я і обрати не погоджуватися на лікування, в якому Ви не впевнені.
Винятки: є лише деякі захворювання хребта, які можуть спричинити раптовий параліч, через що може знадобитися термінове хірургічне втручання з метою запобігання ризику виникнення важкої інвалідності (зокрема параліч). Такими ургентними станами є переломи хребта (внаслідок травми) зі здавленням спинного мозку/синдромом кінського хвоста (Cauda Equina), метастатичне здавлення спинного мозку, пухлина хребта, крововилив в хребетний канал (спонтанний субарахноїдальний крововилив), інфекція хребта (спінальний епідуральний абсцес) або велика грижа диска в поперековому відділі з синдромом кінського хвоста (Cauda Equina). Будь ласка, зауважте – жодна з цих хвороб не є дегенеративним захворюванням хребта (за винятком синдрому Cauda Equina)!
Міф №6: я занадто старий/молодий, щоб робити операцію на хребті
Незалежно від віку пацієнта, рішення щодо лікування повинно базуватися на ретельній оцінці хірургічної проблеми та будь-яких можливих супутніх захворювань.
Процеси, що викликають дегенерацію хребта (природне старіння) та такі проблеми, як стеноз хребта, проявляються у певному віці. У осіб зрілого та молодого віку вони спостерігаються рідко. З іншого боку, є такі хірургічні захворювання хребта, що частіше трапляються в молодих, наприклад грижа/протрузія/вислизання диска з затисканням нерва.
Тому для операції на хребті немає правильного і неправильного віку, у кожному віці є свої проблеми з хребтом.
Не для всіх пацієнтів одного віку операційні ризики будуть однакові, тому сам по собі вік не є достатнім показником здоров’я пацієнта. Супутні захворювання, що збільшують операційні ризики, зокрема діабет, ожиріння, захворювання серця та легенів, атеросклероз, поширені не лише серед літніх пацієнтів, але можуть траплятися і в молодих людей.
Лікування пацієнта як цілого організму, а не лікування окремих хвороб – це правильний підхід для досягнення найкращих результатів та уникнення можливих ускладнень.
