Нейрографія / Електроміографія

Нейрографія та електроміографія (НГ/ЕМГ) – це дослідження, які використовуються для діагностики захворювань нервової системи або оцінки динаміки розвитку хвороби.

Нейрографія та електроміографія використовуються для діагностики наступних захворювань:

Невропатії:

• Невропатія серединного нерва (медіальна невропатія) – карпальний тунельний синдром
• Невропатія ліктьового нерва (ліктьовий тунельний синдром та синдром Гійона)
• Невропатія радіального нерва (компресійний неврит)
• Невропатія нерва гомілки (падаюча стопа)
• Невропатія гомілково-ступеневого нерва (тарзальний тунельний синдром)
• Невропатія стегнового нерва (неврит стегна)
• Невропатія лицевого нерва (беллова параліз)

Ушкодження коріння нервів шиї та спини

Полінейропатія

Ушкодження сплетення нервів

Аналіз тремору (тремтіння)

Міозит / міопатія

Хвороба / ураження моторних нейронів

Аміотрофічний бічний склероз

Міастенічна реакція

Міотонія

Якщо у вас або вашої близької людини є підозра на одну з перерахованих хвороб та необхідний діагностичний обстеження, ми з радістю допоможемо. Запис на Нейрографію / Електроміографію можна здійснити, зв’язавшись з нами за телефоном або електронною поштою.

Що таке периферична нервова система?

Говоря про нервову систему, люди зазвичай уявляють головний мозок, але це значно складніша структура. Нервову систему складають центральна та периферична частини.

Центральна складається з головного та спинного мозку, а периферична виходить зі спинного мозку, утворюючи спинний нервовий корінь. Пізніше утворюються нерви, які розгалужуються по організму, подібно до того, як гілки дерева розгалужуються від стовбура. Периферична нервова система є імпульсним шляхом від головного мозку до м’язів і назад. Вона забезпечує скорочення м’яза, коли ми хочемо зробити рух. Зворотний шлях через нерви до головного мозку передає інформацію про наш стан у просторі, а також про те, що відбувається з нашим тілом – про біль, дотик, температурний режим.

Кожен нерв має визначену зону іннервації – м’язи та ділянки шкіри, за які він відповідає. Якщо порушена моторна частина нерва, розвивається слабкість у певних групах м’язів, порушення рухів, а порушення сенсорної частини проявляється болями, порушенням чутливості у зоні дії нерва.

Широта і глибина симптомів залежить від місця ураження нерва та ступеня пошкодження.

Слабкість м’язів може бути результатом не тільки ураження нервів або центральної нервової системи, але і пошкодження м’язів, що виникло, наприклад, як наслідок запалення м’язів. Пошкодження може виникнути також внаслідок захворювань нейромускулярних син.

Якими методами обстежують периферичну нервову систему?

Електронейроміографія складається з двох етапів – нейрографії та електроміографії.

Під час нейрографії за допомогою легкої електричної стимуляції фіксуються потенціали дії чуттєвих та рухових нервів. Стимуляція здійснюється в кількох точках нерва, що дозволяє оцінити окремі сегменти нерва.

Під час електроміографії за допомогою голки-електрода оцінюється стан м’яза у стані спокою та в русі, визначають, чи є пошкодження. Можна визначити тип пошкодження (через пошкодження периферійної нервової системи чи м’яза) та чи є пошкодження активним чи неактивним (хронічним).

Дізнатися більше про нейрографію та електроміографію можна, переглянувши це відео.

Нейрографія та електроміографія. У яких випадках призначається обстеження??

1. 1. Локальна невропатія. Це група захворювань, при яких уражений один ізольований нерв. Ураження можуть виникнути внаслідок травми або компресії (стискання). Нерв може бути стиснутий або стиснутий зсередини, наприклад, внаслідок запалення суглобів або зв’язок, також через кисту, або ззовні – тривалий час стискання ділянки тіла, де нерв близько до шкіри, до твердої поверхні (наприклад, з гіпсом). У випадку компресії нерва зміни відчуттів, біль, слабкість м’язів розвиваються далі від місця ураження, в зоні, що відповідає нерву. Найчастіше у практиці пошкоджуються середній нерв, ліктьовий нерв, підлопатковий нерв та перонеальний нерв. Середній нерв частіше пошкоджується в зв’язку з запаленням м’язів зап’ястя через довготривалу роботу з долонями. Також ліктьовий нерв часто пошкоджується на рівні основи долоні. Це також може бути пошкоджено на рівні ліктьового суглоба ззовні внаслідок стискання. Підлопатковий нерв частіше пошкоджується на рівні верхньої частини плеча зовнішнього стиску. Але перонеальний нерв частіше стискається на зовнішній стороні гомілки біля коліна та щиколотки.
   2. Полінейропатія. Це синдром, коли поступово пошкоджуються кілька нервів одночасно. Зазвичай пошкодження починається в далекій від тулуба місцевості – на ногах. Поступово воно поширюється вгору до колін та потім до зап’ястів. Найперші відчуття найчастіше є болями, відчуттям покалівання на ногах, за яким може наступити слабкість ніг, порушення ходи, пітливість, зміни кольору шкіри та інші симптоми. Причини полінейропатії дуже різноманітні: системні захворювання, такі як цукровий діабет, порушення функції щитоподібної залози, інфекційні захворювання (гепатити, хвороба Лайма), токсичні речовини та певні групи лікарських засобів, початкові стадії онкологічних захворювань, автоімунні процеси, вроджені захворювання. Дуже важливо своєчасно виявити полінейропатію, оскільки це може допомогти рано виявити хворобу, яка її спричинила, а також підібрати лікування, щоб зупинити подальший розвиток ураження нервів. За допомогою методу електронейроміографії визначають тип та активність полінейропатії. Ця інформація може допомогти встановити причину та прогнозувати розвиток хвороби.
   3. Плексопатії. Плекси або збірні нервові вузли знаходяться в плечовій області та малий таз, а з них відгалужуються нерви до рук та ніг. Якщо пошкоджений нервовий вузол або його частина, виникають порушення чутливості, біль, м’язова слабкість в усій кінцівці або в її великій частині. Вузол може бути стиснутий оточуючими нормальними тканинами, такими як м’язи або нерівновага кісток, а також патологічними тканинами (метастазами раку, гематомами – крововиливами та іншими), а також в результаті травми та автоімунного запалення.
   4. Радикулопатія або радикуліт. Це стан, коли корінь нерва, який виходить зі спини, стискається. Найчастішою причиною компресії є зміни, які виникають при старінні хребта, грижі і протрузії міжхребцевих дисків. У разі радикулопатії біль та порушення чутливості проявляються внизу від спини в певній зоні дії нервового коріння. Для діагностики в основному використовують магнітно-резонансну томографію або комп’ютерну томографію, але іноді потрібна нейрографія та електроміографія, щоб отримати додаткову інформацію про глибину ураження, його активність та виключити інші можливі причини симптомів.
   5. Додатково до зазначених раніше хвороб, існують інші хвороби, в діагностиці яких електронейроміографія має визначальну роль – міопатія, міозит (уразлива або набута м’язова травма, що проявляється прогресуючою м’язовою слабкістю, болями в м’язах), міастенія (нейром’язова хвороба, яка викликає втомлюваність м’язів, слабкість), хвороба периферичного моторного нейрона (рідкісна патологія, що проявляється швидко прогресуючою м’язовою слабкістю, судомами м’язів, порушенням мовлення та ковтання).

У разі, як у вас чи вашої родини є підозри щодо будь-якої з названих хвороб і потрібне обстеження, ми з радістю допоможемо. Записатися на обстеження Нейрографії / Електроміографії можна зв’язавшись з нами по телефону або електронною поштою.

Нейрографія та електроміографія. Які ще мети вони можуть мати?

Додатково до нейрографії та електроміографії можливо провести поверхневу електроміографію. Це неінвазивний метод, за допомогою якого записується електричний імпульс, розташовуючи електрод над м’язом на шкірі. За допомогою цього методу можна записати частоту скорочень м’яза (свідомо або спонтанно). В основному метод використовується для реєстрації тріску або дрожі.

Для кого цей метод корисний?

Тремор або дрож – це симптом, який може виникнути як результат різних захворювань, а також може розвиватися в абсолютно здорової людини, наприклад, через виражені емоційні переживання.

Виділяють кілька типів тремору:

1. Найбільш відома тріця пов’язана з хворобою Паркінсона. У цьому випадку вона розвивається разом з іншими симптомами: повільністю рухів та мови, жорсткістю та скороченням м’язів, зміненою походкою та нестійкістю. Частіше хвороба спочатку впливає на одну кінцівку, а з часом – на обидві руки та ноги. У випадку цієї хвороби тріця виявляється навіть у спокійному стані, але її також можна спостерігати, тримаючи руки в одній позиції або виконуючи якусь дію. Діагноз хвороби Паркінсона встановлюється на підставі клінічних симптомів. Додатково призначаються різні аналізи, а також магнітно-резонансне дослідження головного мозку.
2. Суттєва тріця – друга за частотою причина тріскання. Цей вид тріци симетрично впливає на руки та голову, виникає при виконанні дій. Майже не виявляється в спокійному стані. У пацієнтів з суттєвою тріцею зазвичай зберігається якість життя на тривалий час і не характерний швидкий прогрес симптомів.
3. Ортостатична тріца є досить рідкісною хворобою, при якій тріця виникає, коли пацієнт перебуває у вертикальному положенні. З правильною діагностикою симптоми можуть бути ефективно зменшені.
4. Тріца, пов’язана з дистонією. Дистонія проявляється патологічно підвищеним м’язевим тонусом в одній або декількох м’язових групах, що призводить до зміни поз, рухів, які не підпорядковуються волі, та тріци в ураженій ділянці тіла.
5. Фізіологічна або підсилення фізіологічної тривоги. Тремор, який не є ознакою хвороби і може розвиватися у здорової людини під впливом сильної втоми або тривоги.
6. Тремор, спричинений лікарськими засобами. Тремор можуть викликати лікарські засоби різних груп, але частіше – при застосуванні засобів, що впливають на центральну нервову систему.
7. Церебеллярний тремор розвивається при ураженні мозочків. Мозочки – це частина центральної нервової системи, яка відповідає за координацію рухів. Порушена функція мозочків проявляється вираженим тремором в руках або ногах, коли кінцівка наближається до об’єкту.
8. Психогенний тремор – тремор, що розвивається без порушення центральної та периферійної структури та функції. Часто розвивається при різних психічних захворюваннях, внаслідок виражених емоційних порушень.
9. Тремор, пов’язаний з ураженням периферійної нервової системи, наприклад, Гольмсовий тремор тощо.

Як відрізнити тремор?

Раніше згадані види тремору відрізняються за локацією (голова, руки, ноги або тулуб), за станами, в яких тремор вираженіший (у стані спокою, коли кінцівки знаходяться проти гравітації або при виконанні дії), а також за швидкістю тремору (частоти). Електроміографія може визначити частоту тремору, що допоможе уточнити його вид, оскільки від цього залежить як подальший план обстеження, так і вибір ефективної медикаментозної терапії.

Нейрографія та електроміографія. Як підготуватися до обстеження?

Слід мати на увазі, що обстеження є досить тривалим і залежно від діагнозу може зайняти годину або більше. Зважаючи на те, що обстеження здійснюється зі стимуляцією струмом та адателектродом, під час електронейроміографії можуть бути неприємні відчуття. Однак обстеження є абсолютно безпечним і нешкідливим (його можна проводити також у дітей та вагітних жінок). Щоб обстеження було максимально ефективним, бажано, щоб його проводив фахівець, наприклад, невролог, нейрохірург або ревматолог, після огляду.

Щоб записатися на обстеження, слід зв’язатися з нами за телефоном +371 26565299.